понедельник, 1 октября 2012 г.

Самый юный

Самый юный из "Editorial"стал и самым юным из режиссёров, учавствующих в проектах ООН на Украине

Наша банда "Editorial".Гостиний Двір.

Це така творча ганза, під кодовою назвою "Editorial". 
Я на кшалт лідера, фронтмена(тобто вумена), регента-запєвали. режиссера. rofl
Ось.
Ми встромляємо носа у різні соціальні, культурологічні, єкологічні проблеми та ваяємо відео, розкидуючи його по вірту. щось на зразок інтернет-журналістів. 
Ну так - коротко.
Кожен з нашого гурту  супер- яскрава індивідуальність. 
Так я про одного з товариша нашого. Звуть його Вяч

Вяч з нами не їздив до "Бандерштату-2012". В нього причина поважна була - гурт дітей возив у Карпати (це окрема ще та історія)
....Повернулися всі до Києва. Сидю монтую 38(!) відео про "Бандерштат-2012" - голова обертом йде. Але я кріпко вчепилась в комп - доробити до кінця. Бо ціль була кинути массу матеріалу у вірт:ось дивіться. це люди, що там були. Люди головна цінність будь якої акції. По свіжих слідах. Вяч телефонує:"Тре зняти матеріал про Гостиний Двір. Там війна йде." підіймаюся, тягну себе. Знімаю, фотографую - а я це діло не люблю, до речі... Думаю:"Блін не можу. Голова не варить. Не можу переключитися на Гостиний Двір. В мене ще купа незмонтованого лежить".( Я планувала що буде 50 відео). 
А я всі відео всіх наших проектів до того  сама мотувала.
 Й тут революція! 
Віддаю Вячу матеріал. А він:"Я зможу!" Віддаю йому право нашу фірмову лейбу поставити. Тарабанюсь до свого компа 39-й Бандерштат дороблювати. Дала настанови, типу:"Кидай слогани, не заморочуйся на озвучці. Роби відеоплакат"


Сьогодні бац! У твіттері:"Зробив!" 
Пішла дивитися. 
smokesmokesmokesmokesmoke
...Це таке щастя, коли бачиш, як росте обдарована людина. Коли людина тебе дивує. Це тішить космічно. Громадянин, киянин, творча особистіть - все злилось тут.  В нього вишло. Потужно вийшло. Дивіться самі:





Написано 30.08.2012.

среда, 12 сентября 2012 г.

Творчі мандри учасників студії «Editorial» на «Бандерштат-2012»

Члени студі"Editorial" ( Україна) були запрошені на Сьомий фестиваль
українського  духу "Бандерштат-2012",
що відбувався у Луцьку 3-5 серпня  2012р

Запрошення не є
випадковим, тому що студію «
Editorial» та видатних представників культурного осередку міста Луцька поєднує
плідна співпраця над такими проектами як: «Легендарне озеро Нечимне» (до 100-го
ювілею написання драми-феєрії «Лісова пісня»Л.Українкою), історико-культурологічний
проект «Археологічна Волинь» (робота над яким продовжується),  кінознавчо-журналістська підтримка  культурологічного  інтернет-проекту до Дня Незалежності-2011
року.
Тому природно, що команда «Editorial»  з
вдячністю відгукнулася на запрошення  організаторів «Бандерштат-2012» приєднатися до
такої важливої події – поява великого, культового фестиваля у місті Луцьку.
  Це є дуже важливим й в процесі акумулювання  інтеркультурних ресурсів,  як ефективного двигуна в розвитку міста.
«Бандерштат-2012» показав  як саме
взаємодіють муніципалітет,  громадські
об'єднання, середній та малий бізнес та творчі організаціі., щодо запровадження
стратегії міжкультурного діалогу та співпраці, спільного бачення і відкритості.
Взагалі, участь у таких проектах, як «Бандерштат-2012», тренінгах,
різноманітних зустрічах( «гуртівках»), де здійснюється face-to-face обмін
досвідом відіграє дуже важливу роль у синергії діяльності як на локальному так
й на міжнародному рівні. Особливо це важливо у сучасному світі
мереживних технологій, які дають можливість оперативно висвітлювати усі події.


суббота, 4 февраля 2012 г.

"ТойХтоПройшовКрізьВогонь"роздуми, враження

«ТойХтоПройшовКрізьВогонь» р.М.Іллєнко, 2011р

           Історична мелодрама з єлементами постомодерністського фольклору.

    Сюжет фільма досить химерний: це розповідь про долю хлопця з Полтавщини, Івана Додоки, який стає радянським військовим льотчиком, Героєм Радянського Союзу. Доля, котрого складається так, що йому доводиться пройти німецький полон, радянські табори, і врешті-решт волею долі потрапити до Канади, де він стає вождем тамтешнього індіанськогоплемені.
Прототип головного героя — льотчик-ас часів Другої світової війниГерой Радянського Союзу, гвардії старший лейтенант Іван Даценко, командир ланки 10-го гвардійського авіаційного полку 3-ї гвардійської авіаційної дивізії 3-го гвардійського авіаційного корпусу авіації дальньої дії, уродженець села Чернечий Яр під Диканькою, який нібито після нацистського і радянського полонів потрапив у Канаду, де став вождем індіанського племені, що входило до конфедерації ірокезів. ("Вікіпедія)
Стрічку у 2013-му році номінуватимуть на "Оскар".


    Вітчизняний кінематограф отримав стрічку, яка водночас має не тільки всі ознаки української кінематографічної течї, але й досить легко сприймається як кіно сучасного так би мовити, формату. Поціновувачів, та прихильників «поетичного кіно» потішить класична «тема яблук»,яку колись приніс у кінематограф Олександр Довженко у фільмі «Земля». Нагадує вітчизняну кінотрадицію сама етнічна тема, що так чудово розкрита у фільмі «Тіні забутих предків» С.Параджанова. На мить, блукаючий у чужих краях вовкулака-Іван(«Той…),майже ототожнився з відлюдько-Іваном («Тіні..) що , як ми памятаємо відокремився від світу людей після смерті Марічки. Зустріч головного героя «ТойХтоПройшовКрізьВогонь» з індіанською дівчиною по імені «Тінь Ластівки», мені особисто нагадала зустріч у татарскому степу романтичних героїв фільму «Мамай»р.О.Санін . Нетипові для українця татарьскі степи легко перетворились на також нетипові канадські ліси. Рідна та знайома тема лелек у «ТойХтоПройшовКрізьВогонь» - лейтмотив стрічки. Вона постіно спливає у розповідях головних героїі, у фронтовій історії, у дитячих малюнках сина Івана. Десь там, далеко можно відчути цей мотив вигнанців, емігрантів, блукаючих у пошуках власної щасливої долі. «Кличуть:кру, кру, кру. На чужині умру. Поки море перелечу – крилонька зітру» - співається у відомій журний пісні. Герой фільму не просто вигнанець, він вигнанець-льотчик, лелека. Лелека, «крилонька» якого врятували від лихої долі, але не повернули на рідну землю, не повернули до тих кого він щонайдучже жадав бачити: кохану дружину та сина.
 Фільмографія режиссера стрічки Михайла Іллєнка: «Там далеко, за річкою» (1975), «Чоботи всмятку» (1978, т/ф),  «Школа» (1980, т/ф, 3 с, Одеська кіностудія),«Миргород та його мешканці» (1983),«Кожен мисливець бажає знати…» (1985),«Очікуючи вантаж на рейді Фучжоу біля пагоди» (1993), «Сьомий маршрут» (1997),мультиплікаційну стрічку «Одноразова вічність» (2002),«Той хто пройшов крізь вогонь» (2010-2012)








 Стефанія Довгич. 04.02.2012


Дякую Вячеславу Федченко за організацію перегляду цієї стрічки.