четверг, 1 февраля 2024 г.
пятница, 19 января 2024 г.
суббота, 16 декабря 2023 г.
среда, 6 декабря 2023 г.
четверг, 12 октября 2023 г.
"Музичний мандрівник: Норбер Гланцберг та його шлях від Галичини до Франції"
Висловлюючи наше щире співчуття родинам загиблих від терористичної атаки 7 жовтня 2023 року - підтримуючи всіх, хто прагне миру і безпеки для Ізраїлю.
Французький композитор Натан Гланцберг народився в Рогатині, Австро-Угорщина, 12 жовтня 1910 року. Пізніше сім'я емігрувала до Вюрцбурга в Баварії. Юному Натану надали прізвище Норбер, і він відразу відзначився як обдарований музикант. На дитинство вплинула подарована йому гармоніка від родини Ойстрахів.
У 1924 році Норбер почав навчатися у Баварській державній музичній консерваторії в Вюрцбурзі. Втім, в 1927 році йому довелося залишити навчання і працювати концертмейстером у театрі, допомагаючи родині. Він також диригував виставою "Тригрошова опера" Бертольда Брехта у 1928 році в Берліні.
У 1929 році, під час Великої депресії, Норбер переїхав до Аахена, де акомпанував і диригував виставами місцевого балету. Тут він зустрів видатних композиторів, таких як Бела Барток і Альбан Берг. В 1936 році, Норбер Гланцберг уклав контракт із кіностудією "UFA" та писав музику для фільмів, серед яких "Фальшивий чоловік" та "Тоді вже краще риб’ячий жир." Газети хвалили його творчість, а Гауляйтер Берліна, Йозеф Геббельс, назвав Гланцберга "дегенеративним єврейським митцем."
У 1933 році, з приходом нацистського режиму в Німеччині, студія "UFA" припинила співпрацю з єврейськими митцями. Норбер Гланцберг виїхав до Франції, де продовжив свою кар'єру.
У 1936 році, Норбер Гланцберг почав виступати в Парижі у якості піаніста у єврейському театрі, де допомагав у формуванні ансамблю. Він також познайомився з Едіт Піаф та іншими видатними музикантами.
У 1939 році, під час початку Другої світової війни, Норбер Гланцберг став піхотинцем польської Армії у вигнанні і опинувся у Великобританії.
У Франції, Едіт Піаф підтримувала Норбера, надаючи йому притулок у розкішному Château Pastré під Марселем. Тут він продовжував свою творчість і грав для численних митців, включаючи Едіт Піаф, а також інших відомих музикантів та художників.
Под час війни, в двері розкішного палацу навідався нацистський офіцер, але після того, як він попросив зіграти музику своєї батьківщини, він мовчки пішов. Норбер Гланцберг залишався живим та продовжив свою музичну кар'єру.
У 1949 році народилася пісня "Паризькі бульвари" ("Les grands boulevards"), яка стала візитівкою французького шансоньє італійського походження Іва Монтана (Yves Montand; 1921-1991) та принесла композитору перший великий успіх.
https://youtu.be/xXqLj7X1WDU?si=2hthKzMi5d1QRDu2
5 жовтня 1951 року була випущена пісня "Padam-рadam...".
Композитор продовжував видавати саундтреки для фільмів, включаючи такі твори, як "Це трапилось у Парижі" (1952), "Братик мій із Сенегалу" (1953), "Корсари Булонського лісу" (1954), "Шантаж" та "Вуличне світло" (обидва - 1955), "Чаклунка", "Перша шлюбна ніч", "Михайло Строгов – кур’єр царя" (усі - 1956), "Мій дядечко" (1958), "Бурлаки на Волзі" (1959), "Француженка і кохання" (1960) та інші.
У 1983 році, композитор повернувся до класичної музики і створив сюїту "Пісні Голокосту: 9 творів для баритону та фортепіано" на основі віршів, написаних бранцями концентраційних таборів під час Другої світової війни. У 1998 році цю сюїту виконала німецька актриса та співачка Ханна Шигулла (Hanna Schygulla; 1943).
https://youtu.be/AN4uaRQ8CzM?si=aGo-UgQGwjqG9J2U
У 1984 році, була створена сюїта "Смерть – майстер із Німеччини: Антологія віршів жертв нацизму". Назва була запозичена з поеми "Фуга смерті" ("Fugue de la mort") Пауля Целана (Paul Celan; 1920-1970).
https://youtu.be/hVerZZu5o3Q?si=1UzT_Xd9of9Sa49y
У 1985 році, композитор створив Концерт для двох фортепіано "Сюїта на ідиш" ("Єврейська сюїта"), інспірований романами американського єврейського письменника із польським корінням Ісаака Башевіс-Зінгера (Isaac Bashevis Singer; 1902-1991).
https://youtu.be/Dw4otOSvw4Q?si=YeGi_k1NGXYGSnop
Талановиті твори справді мають універсальний потенціал і можуть стати дорогими для людей у всьому світі, незалежно від їхнього походження чи культурних коренів. Музика, як і інші види мистецтва, може сплотувати людей, поділити їхні емоції та надихнути. Таким чином, музика Норбера Гланцберга може бути цінною як для французької, так і для єврейської спільноти, а також для всього світу, який може цінувати творчий внесок цього великого композитора.
